...Я ненавиджу вас, та на вас схожих
Тому що ніхто не допоможе
За те що диво хотіли спалити як книгу
Втопити як відьму, перетворити на кригу
Розрізати скальпелем, розтягти по пробірках
Знайти формулу йому по своїх мірках
Розтоптати як душу, замурувати у споруді
А воно було останнє і більше не буде
І сльози, і сміх, і хоробрість, і жах
У очах тієї що блукає по снах
Ви хотіли на молекули, на іони, на атоми
Рентгеном, напалмом, каленим залізом
А воно як дитина просило захистити
Ви до нього байдужі, ви розучились любити
Мене не чують, хоча кричу що є сили
Я ненавиджу вас, бо ви диво вбили...